«Тема вразливості для кожного з нас є чи найважливішою сьогодні, – відмітила Наталія Кононович на початку зустрічі «Команди та проєкти в умовах вразливості», – Це тема, яка потребує досвіду, яка не допускає жодних маніпуляцій і яка завжди про пережите…
…Коли ми говоримо про вразливість, особливо в умовах такої жорстокої війни, яка відбувається зараз, – це завжди про культуру співіснування і про культуру переживання. Це про культуру виживання, про культуру співчуття, про культуру пам’яті та культуру планування.
…Сьогоднішня тема для нас виклик, можливість, але це – контекст, в якому ми всі живемо і будемо продовжувати жити».
В рамках проєкту «Управління відновленням: практичні студії» з підприємцями зустрілася Наталія Кононович, СМС, віце-президент CMC-Ukraine, партнер Агентства ShiStrategies, МВА, executive-коуч та ментор згідно стандартів ICF та EMCC.
На зустрічі йшлося про вразливість людини, вразливість команди та вразливість проєкту – це сьогодні дуже важко розмежувати. Пані Наталія поділилася досвідом, який вдалося назбирати за роки роботи. Обговорювали вразливість, як контекст; вразливість, як предмет управління; вразливість, як шлях до потенціалу, і, головне, дискутували щодо усвідомленої вразливості, як фактору перевірки на дієздатність.
Учасники зустрічі поділилися думками про те, що для них є сьогодні усвідомлена вразливість, про відкриття, точки сили, точки опори та прояви потенціалу під час великої вразливості війни:
«Мої опори це – спілкування з колегами, клієнтами, а також творчість. …Коли починаєш працювати, робити те, що ти любиш робити, виконувати своє призначення – це дає сили, це дає надію, це дає опору, обмін між людьми. І навчання – щоб не було, я завжди продовжувала навчання», – Тетяна Богашева, професійний коуч та сімейний терапевт.
«…Вразливість – це найважливіший інструмент побудови довіри. Мене рятував фокус на тут і зараз, робимо, те, що маємо та мусимо робити, а буде, що буде. Збираєш себе до купи і вперед – до роботи», – Михайло Альперович, СМС, віце-президент CMC-Ukraine.
«Вразливість – це відсутність захисту. Якщо в тебе нема цього захисту і ти це відчув, – я розумію це, як лікар, – потрібно будувати саме захист: емоційний, фізичній та інші….Для мене були відкриті якісь неймовірні можливості – шукати цілі, відновлюватись і не витрачати час на довгі розмови, робити щось зараз. ….Зараз вразливі всі. І оця вразливість усіх допомагає боротися з власною», – Вікторія Данно, власниця й керівник медичної клініки та волонтерка, м. Харків.
«Для мене було уроком, що життя швидко закінчується і треба щось робити…Мною давно було прийняте рішення відкривати свою справу, але війна все прискорила, дала поштовх «не боятися», - Катерина Попова, власниця й керівник реабілітаційної клініки, м. Полтава.
«Бачити опори – це теж управління вразливістю. Перевести вразливість в керований процес – теж має стати навичкою», - Надія Серських, СМС.
«Вразливість для мене – це чуйність і зняття «товстої шкіри». Ми стаємо більш чутливими до простору, до людей. Підтримка може бути і ззовні, але треба знайти її всередині. Головним відкриттям для мене стало те, що треба мати вміння, які дадуть тобі можливість відчувати себе корисним соціуму, де б ти не опинився. Маємо з повагою відноситися до будь-якого свого досвіду. Вразливість – це не про слабкість, це про силу признати, що ти відчуваєш зараз», – Юлія Саранчева, директор з розвитку Майстерні Лєни Лазовіч.
«Першою точкою опори стало розуміння, якщо не я, то хто? І друге – з’явилися нові орієнтири в житті, які перетворили загрози на переваги, бо виникла необхідність приймати рішення й робити якісь кроки», – Богдан Головаш, професійний менеджмент консультант.
Головні тези зустрічі від Наталії Кононович:
- Війна стала абразивом, який здер з нас нечутливість, гординю, нездатність знайти час один для одного. Ми стали більш «відполірованими» і чутливими.
- Команда стає мегавразливою, якщо тема вразливості ігнорується, відкладається, замовчується або переступається.
- Перш ніж говорити про довіру в команді, потрібно говорити про довіру до себе.
- Чим вищий рівень відповідальності, чим масштабніший об’єкт керованості, тим важче проявляти вразливість.
- Самоцінність та ціннісна пропозиція людини, команди має бути пропрацьована, проговорена, а тоді трансльована клієнту.
- Знецінення, яке відбувається через втрату зв’язку із важливостями, досить часто вирішується інструментально. Запитаннями й відповідями «що важливо?», «що нас об’єднує?», «чого ми в цій команді?»
- Розберіться з намірами, з мотивами людей і розмовляйте з ними напряму.
- Працюйте так, щоб поважати притаманні людям відмінності. Люди мають право інакше, ніж керівник, реагувати на стресову ситуацію. Дайте людині право проявлятися на рівні її особистості і на рівні її цінностей.
- Система відпрацьовується в стресових умовах.
- Вразливість може стати точкою потенціалу.
«Tone of voice сьогодення» – так резюмували учасники вагомість та змістовність зустрічі.
Менеджмент консультанти спільноти CMC-Ukraine з перших днів повномасштабного російського вторгнення спрямовують зусилля на вивчення уроків стійкості та формування кейсів спільного проживання викликів.
Транслювати зібраний досвід – важлива місія, яку ми реалізуємо через проєкт «Управління відновленням: практичні студії».